Чому море влітку прогрівається повільно, а пісок на пляжі за годину стає гарячим? Чому чайник закипає довше, ніж нагрівається сковорідка? Відповідь на ці запитання дає одна фізична величина — питома теплоємність. Розбираємося, що таке питома теплоємність речовини, як її позначають і обчислюють, у яких одиницях вона вимірюється, а також наводимо зручну таблицю значень і калькулятор для швидких розрахунків.
Коротко. Питома теплоємність показує, скільки теплоти потрібно передати 1 кг речовини, щоб нагріти її на 1 °C. Її позначають буквою c і вимірюють у джоулях на кілограм-градус Цельсія — Дж/(кг·°C). Для води вона становить приблизно 4200 Дж/(кг·°C), для заліза — 460 Дж/(кг·°C).
Зміст11
Що таке питома теплоємність речовини
Питома теплоємність — це фізична величина, яка дорівнює кількості теплоти, необхідній для нагрівання одиниці маси речовини на один градус. Простіше кажучи, вона показує, наскільки «неохоче» речовина змінює свою температуру. Що більша питома теплоємність, то більше енергії треба витратити на нагрівання і то довше речовина зберігає тепло, остигаючи.
Ця характеристика залежить від природи речовини та її агрегатного стану. Наприклад, вода, лід і водяна пара мають різну питому теплоємність, хоча складаються з однакових молекул. Також вона трохи змінюється з температурою, але для шкільних і побутових розрахунків її вважають сталою.
Теплоємність — це що і чим вона відрізняється від питомої
Теплоємність — це кількість теплоти, потрібна для нагрівання всього тіла на 1 °C. Вона залежить і від речовини, і від маси: велика каструля води має більшу теплоємність, ніж склянка. Питома теплоємність, навпаки, описує саму речовину й не залежить від розмірів тіла.
| Величина | Позначення | Що показує | Одиниці |
|---|---|---|---|
| Теплоємність тіла | C | теплоту для нагрівання всього тіла на 1 °C | Дж/°C |
| Питома теплоємність | c | теплоту для нагрівання 1 кг речовини на 1 °C | Дж/(кг·°C) |
| Молярна теплоємність | Cm | теплоту для нагрівання 1 моля речовини на 1 °C | Дж/(моль·°C) |
Між теплоємністю тіла та питомою теплоємністю є простий зв’язок: C = c · m. Тобто теплоємність тіла дорівнює добутку питомої теплоємності на масу.
Що характеризує питома теплоємність речовини
Питома теплоємність характеризує здатність речовини накопичувати внутрішню енергію при нагріванні. Вона відповідає на запитання, скільки енергії «поглине» кілограм матеріалу, перш ніж його температура підніметься на градус.
- Речовини з великою питомою теплоємністю (вода, спирт, деревина) нагріваються і охолоджуються повільно — вони добре акумулюють тепло.
- Речовини з малою питомою теплоємністю (метали: мідь, свинець, золото) швидко нагріваються і так само швидко остигають.
- Від цієї величини залежить, скільки палива чи електроенергії піде на нагрівання, і як довго приміщення, батарея чи термос зберігатимуть тепло.
Формула питомої теплоємності
Кількість теплоти, яку отримує або віддає тіло під час нагрівання чи охолодження, обчислюють за формулою:
Q = c · m · (t₂ − t₁), де Q — кількість теплоти (Дж), c — питома теплоємність (Дж/(кг·°C)), m — маса (кг), t₁ і t₂ — початкова та кінцева температура (°C).
Якщо потрібно знайти саму питому теплоємність, формулу перетворюють: c = Q / (m · Δt), де Δt = t₂ − t₁. Якщо результат для Q від’ємний, це означає, що тіло не отримує, а віддає тепло, тобто охолоджується.
Питома теплоємність речовини вимірюється в джоулях на кілограм-градус
У Міжнародній системі одиниць (СІ) питома теплоємність вимірюється в джоулях на кілограм-кельвін — Дж/(кг·К). Оскільки зміна температури на 1 кельвін дорівнює зміні на 1 градус Цельсія, у шкільних підручниках частіше пишуть Дж/(кг·°C) — числові значення при цьому однакові.
| Одиниця | Де використовують | Співвідношення |
|---|---|---|
| Дж/(кг·°C) або Дж/(кг·К) | шкільна фізика, СІ | основна одиниця |
| кДж/(кг·°C) | техніка, будівництво | 1 кДж/(кг·°C) = 1000 Дж/(кг·°C) |
| кал/(г·°C) | хімія, старі довідники | 1 кал/(г·°C) ≈ 4187 Дж/(кг·°C) |
| ккал/(кг·°C) | теплотехніка | 1 ккал/(кг·°C) ≈ 4187 Дж/(кг·°C) |
Отже, на запитання, в яких одиницях вимірюється питома теплоємність, коротка відповідь така: у Дж/(кг·°C) або, що те саме, у Дж/(кг·К).
Питома теплоємність: таблиця значень
У таблиці наведено округлені значення питомої теплоємності поширених речовин за кімнатної температури — такі використовують у шкільних задачах.
| Речовина | c, Дж/(кг·°C) | Речовина | c, Дж/(кг·°C) |
|---|---|---|---|
| Вода | 4200 | Алюміній | 920 |
| Лід | 2100 | Чавун | 540 |
| Спирт етиловий | 2500 | Сталь | 500 |
| Гас | 2100 | Залізо | 460 |
| Олія соняшникова | 1700 | Мідь | 400 |
| Деревина | 1700 | Цинк | 400 |
| Повітря | 1000 | Латунь | 380 |
| Цегла | 880 | Срібло | 250 |
| Бетон | 880 | Олово | 230 |
| Скло | 840 | Свинець | 140 |
| Пісок | 830 | Ртуть | 140 |
| Водяна пара | 2000 | Золото | 130 |
Зверніть увагу: вода має одну з найбільших питомих теплоємностей серед звичних речовин — майже в 10 разів більшу, ніж залізо, і в 30 разів більшу, ніж свинець чи золото.
Калькулятор кількості теплоти
Щоб не рахувати вручну, скористайтеся калькулятором: оберіть речовину, вкажіть масу та температури — він покаже, скільки теплоти потрібно для нагрівання або скільки виділиться під час охолодження.
Приклади розрахунків
Приклад 1. Скільки теплоти потрібно, щоб нагріти 2 кг води від 20 °C до 100 °C? Q = 4200 · 2 · (100 − 20) = 672 000 Дж = 672 кДж.
Приклад 2. Скільки теплоти виділить залізна деталь масою 2 кг, охолоджуючись від 100 °C до 20 °C? Q = 460 · 2 · (20 − 100) = −73 600 Дж. Знак «мінус» означає, що тепло виділяється: деталь віддасть 73,6 кДж — майже в 9 разів менше, ніж вода в першому прикладі.
Приклад 3. Тілу масою 0,5 кг передали 9200 Дж теплоти, і воно нагрілося на 20 °C. Яка його питома теплоємність? c = 9200 / (0,5 · 20) = 920 Дж/(кг·°C). За таблицею це алюміній.
Як визначають питому теплоємність на практиці
У лабораторіях і на уроках фізики питому теплоємність визначають за допомогою калориметра — посудини, яка мінімізує теплообмін з довкіллям.
- У калориметр наливають воду відомої маси й вимірюють її температуру.
- Досліджуване тіло нагрівають до відомої температури, наприклад в окропі.
- Тіло швидко опускають у воду й чекають, доки температури зрівняються.
- Записують рівняння теплового балансу: теплота, віддана тілом, дорівнює теплоті, отриманій водою.
- З рівняння знаходять невідому питому теплоємність тіла.
Чому вода має таку велику теплоємність і де це важливо
Молекули води з’єднані водневими зв’язками, тож значна частина енергії під час нагрівання витрачається на їх розхитування, а не на підвищення температури. Завдяки цьому вода відіграє величезну роль у природі й техніці.
- Моря й океани пом’якшують клімат: улітку повільно прогріваються, а взимку довго віддають тепло.
- Вода — головний теплоносій у системах опалення й охолодження двигунів.
- Грілки та термоси з водою довго зберігають температуру.
- Організм людини, що на 60 % складається з води, легше підтримує сталу температуру тіла.
- Мокра шерсть швидко забирає тепло тіла тварини — це одна з причин, чому коти бояться води.
- Метали з малою теплоємністю, навпаки, використовують там, де потрібно швидко нагріти чи охолодити: у посуді, радіаторах, паяльниках.
Часті запитання
Що таке питома теплоємність простими словами?
Це кількість енергії, яку потрібно передати 1 кг речовини, щоб нагріти її на 1 °C. Чим вона більша, тим повільніше речовина нагрівається і остигає.
В яких одиницях вимірюється питома теплоємність?
У джоулях на кілограм-градус Цельсія — Дж/(кг·°C), або, що те саме, у джоулях на кілограм-кельвін — Дж/(кг·К).
Яка формула питомої теплоємності?
Кількість теплоти обчислюють за формулою Q = c · m · (t₂ − t₁), а саму питому теплоємність — за формулою c = Q / (m · Δt).
Чому питома теплоємність води така велика?
Молекули води з’єднані водневими зв’язками, і частина енергії при нагріванні йде на їх розхитування. Тому вода нагрівається повільно — її питома теплоємність близько 4200 Дж/(кг·°C).
Чим теплоємність відрізняється від питомої теплоємності?
Теплоємність стосується всього тіла й залежить від його маси, а питома теплоємність описує саму речовину і розраховується на 1 кг. Вони пов’язані формулою C = c · m.
Яка речовина має найбільшу питому теплоємність?
Серед звичних рідин і твердих тіл лідер — вода. Ще більшу питому теплоємність мають деякі гази, наприклад водень — близько 14 300 Дж/(кг·°C).
